Якщо ви можете: почати свій день без кофеїну, бути життєрадісним і не звертати уваги на біль і нездужання, утриматися від скарг і не втомлювати людей своїми проблемами, споживати одну і ту ж їжу кожен день і бути вдячними за це, розуміти кохану людину, коли у неї не вистачає на вас часу, пропустити повз вуха звинувачення з боку коханої людини, коли все йде не так не з вашої вини, спокійно сприймати критику, ставитися до бідного так само, як і до багатого, обійтися без брехні і обману, боротися зі стресом без ліків, розслабитися без випивки, заснути без таблеток, щиро сказати, що у вас немає упереджень проти кольору шкіри, релігійних переконань, сексуальної орієнтації або політики, значить ви досягли рівня розвитку своєї собаки.
В цифровому просторі ці слова присвоюють В.Черчилю, але ж бо хто знає власника цих слів напевно. Здається ж бо, Собака — істота, що не вміє розмовляти, писати, читати, гортати стрічки соціальних мереж, а все ж настільки дружня, вірна, вдячна. Це її природний стан, вона цього не навчилася, і вона це не втратила з часом.
Обов’язково знайдеться людина, яка добавить: “Собаки розумніші за деяких людей”, але все ж не варто переоцінювати природні здібності собак. Істота з інстинктами, інколи розумніша за істоту з розумом, очевидно це свідомий вибір наступної. Так красиво описати це явище, як це вдалося Черчилю, мало кому вдасться, проте спробуйте зрозуміти суть цих слів, цього буде достатньо.
З власного досвіду співіснування з собакою (котом та папугою) можу добавити, що так по-доброму домагатися свого як собака, мало кому під силу з людей. У ранки, коли хтось 🙃 забув насипати корм в миску, Міля (так звати мою собаку-співмешканку)починає крутитися біля ніг, стрибати на коліна, гукати на власній собацькій, шкребти лапою по ногам. Десь взимку їй виповниться третій рік, за цей час ми з нею жодного разу не лаялись, бились, ображались, і жодного лихого слова не вирвалось з її мордочки 😄проте їй завжди вдається задовільнити свої потреби з допомогою одного із господарів. Я вважаю це чудовим приклад мирного співіснування із врахуванням потреб кожного.
Мирний шлях, як виявляється, може відбуватися навіть без слів, все що потрібно — терпіння, наполегливість, повага, відсутність гніву всередині.
Все у Всесвіті вже створено до нас, ми ж бо є тільки дослідниками цього Всього. Ми змогли підкорити небо за прикладом пернатих, товщі океану за прикладом риб, але чомусь й досі пропускаємо між очей приклад справжньої дружби й вірності собак. Отже ще є над чим працювати. Бажаю вам почати перший тиждень Осені з новим налаштуванням на мирні взаємовідносини з ближніми.
… Не переконав ? Візьміть собаку з притулка й самі все побачите 🙂
